запомога
ЗАПОМО́ГА, и, ж., розм. Те саме, що допомо́га.
Посварилася з Оленою, не схотіла Марійка в неї запомоги просити (Дн. Чайка, Тв., 1960, 81);
Дуже дякую Вам за запомогу грошову (Мирний, V, 1955, 423);
Ніяка запомога вже не прибувала в город Мирослав, обложений однокрилівцями з трьох боків, а з четвертого болотами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 512).
Словник української мови (СУМ-11)