1. Словник української мови в 11 томах

запомога

ЗАПОМО́ГА, и, ж., розм. Те саме, що допомо́га.

Посварилася з Оленою, не схотіла Марійка в неї запомоги просити (Дн. Чайка, Тв., 1960, 81);

Дуже дякую Вам за запомогу грошову (Мирний, V, 1955, 423);

Ніяка запомога вже не прибувала в город Мирослав, обложений однокрилівцями з трьох боків, а з четвертого болотами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 512).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запомога — Запомо́га: — допомога [53] Словник з творів Івана Франка
  2. запомога — Запомо́га. Матеріальна (найчастіше — грошова) допомога, що надається урядово або за ухвалою громадських організацій. Виділ краєвий має удатись до міністерства рільництва о запомогу на уряджене й удержанє сих шкіл (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. запомога — див. допомога Словник синонімів Вусика
  4. запомога — -и, ж., розм. Те саме, що допомога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. запомога — запомо́га іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  6. запомога — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал. Словник синонімів української мови
  7. запомога — Запомо́га, -ги, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. запомога — Запомога, -ги ж. Вспомоществованіе, помощь. Запомога моя в Бозі: правих серцем Він спасає. К. Псал. 13. Словник української мови Грінченка