запомога

Запомо́га. Матеріальна (найчастіше — грошова) допомога, що надається урядово або за ухвалою громадських організацій. Виділ краєвий має удатись до міністерства рільництва о запомогу на уряджене й удержанє сих шкіл (Б., 1895, 5, 2); “Народний Дім ” не просить ласки у Волохів, а жадає запомоги з фондів краєвих, на котрі руский нарід платить найбільше податків, а дістає лиш третину того, що тов[ариства]румунізаторскі (Б., 1895, 5, 3); Опісля роздавано запомоги ріжним товариствам. На остаток поручено просьби кількох громад Кіцманецкого повіту та Банилова Руского і Вашківців о запомогу на керниці виділови кр[аєвому], щоби поставив дотичні внесеня на слідуючій сесиї (Б., 1895, 5, 3); В сему разі єдино доброю запомогою, навіть джерелом, з якого можна користувати ся материялом на зеркало, стає уряд (Б., 1895, 13, 2); До краєвих товариств, що мають запомоги із скарбу державного, і то великі запомоги, з Русинів мало хто належить (Б., 1895, 19, 2); Ухвалив сойм краєвий дати таку поміч людям, що як люди в якій громаді заложать собі касу, то Виділ краєвий має тій касі з гроша краєвого дати насамперед запомогу на покритє коштів заложеня каси в сумі 600 корон (См.-Стоцький, Порадник, 10); "Буковина ” розкричалась — що запомога, котру получило теє тов[ариство], єсть румунська! Та нехай буде собі і хінська, най не забувають, однако, звісні “м’які” патріоти, що гроші тоті не підуть на румунських дітий, лише на наших, руських (Коб., Листи, 12, 267); Ні, нехай собі вже думають, як хочуть, але се справді чисте добродійство, що жебрання заборонено. По малих містах існує ще та кара божа, хоч для бідних суть і там якісь запачоги (Коб., Жебрачка, 31);

● Уділити запомоги (запомогу) — надати грошову підтримку, допомогу. В минулім році виділ уділив 25 к[орон] запомоги для закупна теплої одіжи бідній молодіжи православного дівочого ліцею в Чернівцях (Звідомл., 1914, 46);

● Уділенє запомоги — надання грошової підтримки, допомоги. При стислійшій організацій і більшій рухливости виділу могло би наше товариство успішно відвернути не одну кривду від своїх членів, як приміром, при обсаді парохій, при уділеню запомог і похвальних грамот і т. ин. (Звідомл., 1914, 39)

// пол. zapomoga — грошова допомога, підтримка, zapomagać — надавати грошову допомогу, zapomogowy fundusz — фонд грошової підтримки, dać, udzielić zapomogę — надати грошову допомогу.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запомога — Запомо́га: — допомога [53] Словник з творів Івана Франка
  2. запомога — див. допомога Словник синонімів Вусика
  3. запомога — -и, ж., розм. Те саме, що допомога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запомога — запомо́га іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. запомога — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал. Словник синонімів української мови
  6. запомога — Запомо́га, -ги, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. запомога — ЗАПОМО́ГА, и, ж., розм. Те саме, що допомо́га. Посварилася з Оленою, не схотіла Марійка в неї запомоги просити (Дн. Чайка, Тв., 1960, 81); Дуже дякую Вам за запомогу грошову (Мирний, V, 1955, 423); Ніяка запомога вже не прибувала в город Мирослав... Словник української мови в 11 томах
  8. запомога — Запомога, -ги ж. Вспомоществованіе, помощь. Запомога моя в Бозі: правих серцем Він спасає. К. Псал. 13. Словник української мови Грінченка