запридуха

ЗАПРИ́ДУХА, и, ж., розм. Дуже міцний тютюн.

— А я тут курив ось яку запридуху — подивись! — І показав чорний та темний тютюн, та ще й потертий (Свидн., Люборацькі, 1955, 160);

Хрипкий віддих виривався з його прокурених тютюнами-запридухами грудей (Загреб., Європа 45, 1959, 322).

Значення в інших словниках

1. запридуха — -и, ж., розм. Дуже міцний тютюн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запридуха — запри́духа іменник жіночого роду дуже міцний тютюн розм.  Орфографічний словник української мови
3. запридуха — Запридуха, -хи ж. Очень крѣпкій табакъ.  Словник української мови Грінченка