запримовляти

ЗАПРИМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. Почати примовляти ( див. примовля́ти¹).

Ще на подвір’ї весело запримовляв [Шугалія], закланявся, мало не скидаючи шапки (Кучер, Трудна любов, 1960, 318).

Значення в інших словниках

1. запримовляти — -яю, -яєш, док. Почати примовляти (див. примовляти I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запримовляти — запримовля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови