запричитати
ЗАПРИЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Почати причитати.
— Ой братику-соколику! — запричитала Мартиниха. — Та хіба ж сама не бачу — не життя це (Збан., Малин. дзвін, 1958, 145).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАПРИЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Почати причитати.
— Ой братику-соколику! — запричитала Мартиниха. — Та хіба ж сама не бачу — не життя це (Збан., Малин. дзвін, 1958, 145).
Словник української мови (СУМ-11)