запричитати
ЗАПРИЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Почати причитати.
— Ой братику-соколику! — запричитала Мартиниха. — Та хіба ж сама не бачу — не життя це (Збан., Малин. дзвін, 1958, 145).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запричитати — -аю, -аєш, док., розм. Почати причитати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запричитати — запричита́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови