1. Словник української мови в 11 томах

запричащатися

ЗАПРИЧАЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. недок., ЗАПРИЧАСТИ́ТИСЯ, ащу́ся, асти́шся, док., розм., заст. Те саме, що причаща́тися.

— Упав та й стогну! Виволокла стара з сажу, насилу очуняв! Запричащався (Вишня, І, 1956, 82);

Молоді запричастились і, по давньому звичаю, після служби повінчались (Н.-Лев., III, 1956, 75);

Висповідавшись і запричастившись, він уже готовий був у дорогу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запричащатися — -аюся, -аєшся, недок., запричаститися, -ащуся, -астишся, док., розм., заст. Те саме, що причащатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запричащатися — запричаща́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. запричащатися — ПРИЧАЩА́ТИСЯ (приймати причастя у християнському обряді), ЗАПРИЧАЩА́ТИСЯ розм., САКРАМЕНТУВА́ТИСЯ зах. — Док.: причасти́тися, запричасти́тися. У Києві великому Всіх святих благала (Ярина); У Межигорського Спаса Тричі причащалась (Т. Словник синонімів української мови