заприятелювати

ЗАПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Почати приятелювати, стати приятелями; затоваришувати.

Ще в Новограді-Волинському Леся щиро заприятелювала з молодшою батьковою сестрою Оленою Антонівною (М. Ол., Леся, 1960, 54);

Кирик у полку був наймолодший червоноармієць. З Валетом він заприятелював ще з першого дня (Панч, В дорозі, 1959, 89).

Значення в інших словниках

1. заприятелювати — -юю, -юєш, док. Почати приятелювати, стати приятелями; затоваришувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заприятелювати — заприятелюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. заприятелювати — ЗДРУЖИ́ТИСЯ (зблизитися, стати друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОДРУЖИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯЗНИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАТОВАРИШУВА́ТИ, ПОТОВАРИШУВА́ТИ, ПОБРАТА́ТИСЯ підсил., СПРИЯТЕЛЮВА́ТИСЯ, СПРИЯТЕЛЮВА́ТИ розм., ПОТОВАРИШИ́ТИ діал. — Недок.: здру́жуватися, брата́тися.  Словник синонімів української мови
4. заприятелювати — Заприятелюва́ти, -телю́ю, -лю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. заприятелювати — Заприятелювати, -люю, -єш гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями. Г. Барв. 372.  Словник української мови Грінченка