Великий тлумачний словник сучасної мови

заприятелювати

заприятелюва́ти

-юю, -юєш, док.

Почати приятелювати, стати приятелями; затоваришувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заприятелювати — заприятелюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заприятелювати — ЗДРУЖИ́ТИСЯ (зблизитися, стати друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОДРУЖИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯЗНИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАТОВАРИШУВА́ТИ, ПОТОВАРИШУВА́ТИ, ПОБРАТА́ТИСЯ підсил., СПРИЯТЕЛЮВА́ТИСЯ, СПРИЯТЕЛЮВА́ТИ розм., ПОТОВАРИШИ́ТИ діал. — Недок.: здру́жуватися, брата́тися.  Словник синонімів української мови
  3. заприятелювати — Заприятелюва́ти, -телю́ю, -лю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заприятелювати — ЗАПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Почати приятелювати, стати приятелями; затоваришувати. Ще в Новограді-Волинському Леся щиро заприятелювала з молодшою батьковою сестрою Оленою Антонівною (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах
  5. заприятелювати — Заприятелювати, -люю, -єш гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями. Г. Барв. 372.  Словник української мови Грінченка