запровадити —
Запроводжа́ти, -джа́ю, -єш сов. в. запровадити, -джу, -диш, гл. 1) Заводить, завести; отводить, отвести; относить, отнести. У новую комірочку запровадять. Чуб. V. 304. Попові пишу сіру корову, щоби мене запровадив гарно до гробу. Грин. III. 285.
Словник української мови Грінченка