запровадити

Запроводжа́ти, -джа́ю, -єш

сов. в. запровадити, -джу, -диш, гл.

1) Заводить, завести; отводить, отвести; относить, отнести. У новую комірочку запровадять. Чуб. V. 304. Попові пишу сіру корову, щоби мене запровадив гарно до гробу. Грин. III. 285.

2) Заводить, завести, учреждать, учредить. Запровадив школи і дрюкарню в Ракові і Білгороді. Стор. МПр. 44. Нового не запроваджай, старовини держись. Ном. № 685.

Значення в інших словниках

1. запровадити — див. запроваджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запровадити — запрова́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. запровадити — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити.  Словник синонімів української мови
4. запровадити — Запрова́дити, -ва́джу, -ва́диш; запрова́дь, -ва́дьмо, -ва́дьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. запровадити — ЗАПРОВА́ДИТИ див. запрова́джувати.  Словник української мови в 11 томах