запроданець

ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, нця, ч. Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь з корисливою метою.

[Антей:] Ти? Ти вступиш у хор панегіристів? В тую зграю запроданців, злочинців проти хисту? (Л. Укр., III, 1952, 419);

Скарали їх за зраду загальнолюдській справі визволення, як запроданців панських (Ле, Наливайко, 1957, 325);

Не думав запроданець і диверсант Макуха, що доля так посміхнеться йому. Вже більше року услуговував він ворогові, чинячи диверсії в партизанському загоні (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 85).

Значення в інших словниках

1. запроданець — Зрадник, зрадливець, обр. юда, продажна шкура, христопродавець, д. зрадець, зрадок, ок. перепроданець.  Словник синонімів Караванського
2. запроданець — див. зрадник  Словник синонімів Вусика
3. запроданець — -нця, ч. Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. запроданець — запро́данець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
5. запроданець — Нця, ч. Росіянин.  Словник сучасного українського сленгу
6. запроданець — ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬ діал., ЗРАДЛИ́ВЕЦЬ рідко, ЗРА́ДЦЯ рідко; ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬ рідше, ІУ́ДА (Ю́ДА) зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬ заст. лайл., ПРОДА́ЖНА ШКУ́РА лайл. (з корисливою метою).  Словник синонімів української мови
7. запроданець — Запро́данець, -нця; -данці, -нців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. запроданець — Запроданець, -нця м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ. Желех.  Словник української мови Грінченка