Словник української мови в 11 томах

запропонувати

ЗАПРОПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і з інфін.

1. Виявити бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження.

Данило помітив її [жінки] скрутне становище, легко стрибнув на землю й без церемонії запропонував їй допомогу (Панч, Синів.., 1959, 11);

Коней, що запропонували йому товариші, відіслав назад — хай їдуть у поле, а сам пішов пішки (Мик., II, 1957, 370);

Мати запропонувала свіжого молока (Коп., Лейтенанти, 1947, 130);

Завідувачка ступила ближче до прилавка і запропонувала йому допомогти вибрати книжки (Головко, II, 1957, 452).

◊ Запропонува́ти ру́ку кому — подати руку жінці, йдучи куди-небудь.

З чемним уклоном Потоцький запропонував руку княгині Пронській, як старішій з паній (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 95);

Запропонува́ти ру́ку й (і) се́рце кому, заст. — попросити кого-небудь стати своєю дружиною.

Тільки після війни він одшукав медичну сестру з Воронежа, чорняву Любу, і запропонував їй руку і серце (Чаб., Тече вода… 1961, 22).

2. Висловити кому-небудь якусь пропозицію, якесь побажання з наміром залучити до чогось, запросити взяти участь у чому-небудь.

Ганні Петрівні [Затиркевич] запропонували грати зимовий сезон в Одесі (Минуле укр. театру, 1953, 62);

Кисилевський запропонував їм поділити з ним романтичну подорож (Фр., VI, 1951, 237);

Радий зміні, яка сталася у Сташці, він відразу ж запропонував їй на другий вечір.. прогулянку по свіжому повітрі (Вільде, Сестри.., 1958, 394);

// Висловити пропозицію зробити що-небудь.

— Знаєте що? — запропонував Солонина. — ..Відправте свою пошту, та й підночуйте в мене (Коцюб., І, 1955, 254);

— Заспівай, Леоне, — запропонував раптом Бальзак. — Заспівай. — і стулив стомлено повіки (Рибак, Помилка.., 1956, 37).

Запропонува́ти тост — запросити випити вина і т. ін. на честь кого-, чого-небудь.

Я підніс чарку і запропонував тост за те, щоб усі чотири молодиці, дідові дочки, викохали б на щастя людям своїх дітей (Смолич, III, 1959, 480).

3. також із спол. як. Поставити, дати що-небудь на розгляд, вибір з боку когось.

Соціалізм запропонував людству єдино розумний принцип відносин між державами в умовах поділу світу на дві системи — принцип мирного співіснування держав з різним соціальним ладом, висунутий В. І. Леніним (Програма КПРС, 1961, 51);

Повернувшись із відрядження, я запропонував в усній формі керівництву Українфільму визрілий в моїй уяві сценарій про наших героїв в Арктиці (Довж., І, 1958, 24);

Запропонували йому, як і обіцяно було, наземну службу. Прийшов додому, сказав дружині: — Пропонують полігон. — І ти згодився? — Я солдат (Гончар, Тронка, 1963, 292);

// Висловити свою думку, дати пропозицію з приводу чого-небудь на розгляд інших.

Розенберг тоді набрався хоробрості — запропонував перевести цех на безперервку (Шовк., Інженери, 1956, 77);

Ми довго думали, але ніхто не міг запропонувати нічого путнього (Чаб., Катюша, 1960, 27);

Я запропонував, як можна завтра ж урятувати Женю (Сміл., Сашко, 1954, 178);

// Рекомендувати чию-небудь кандидатуру.

— На голову правління укрупненого колгоспу колгоспники запропонували тов. Мойсеєнка (Вишня, І, 1956, 442).

4. Поставити вимогу виконання чого-небудь.

В один із цих днів червоне командування запропонувало білим військам здатись і вислати для переговорів парламентера (Гончар, II, 1959, 402);

В Якутську геодезистам запропонували подати звіт про пророблену роботу (Видатні вітч. географи.., 1954, 22).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запропонувати — док., (задачу) загадати, жм. завдати; (кандидата) порекомендувати; (як зробити) подати думку <�пропозицію>; (виявити ініціятиву) г. заініціювати.  Словник синонімів Караванського
  2. запропонувати — -ую, -уєш, док., перех. і з інфін. 1》 Виявити бажання, готовність допомогти кому-небудь або віддати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження. Запропонувати руку кому — подати руку жінці, йдучи куди-небудь. Запропонувати руку й (і) серце кому заст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запропонувати — запропонува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  4. запропонувати — ПРОПОНУВА́ТИ (висловлювати комусь пропозицію, побажання з наміром залучити до чогось, допомогти в чому-небудь тощо), ВИСУВА́ТИ (ВИСО́ВУВАТИ рідше) , перев. із сл. пропозицію, ПРОСИ́ТИ, ПРИСОГЛАША́ТИ заст., розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. запропонувати — Запропонува́ти, -пону́ю, -пону́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)