запросто

ЗА́ПРОСТО, присл. Без підготовки, без церемоній.

У квартиру Подзигунів Масло заходив запросто. Його привітно зустрічала вся сім’я (Хижняк, Невгамовна, 1961, 35);

// Без певної мети.

— Та сідай, хитруне, кажи, чого завернув до старого? Ти ж запросто не заїхав? Що там помізкував своєю головою? (Стельмах, Правда.., 1961, 253);

// Просто, як рівний з рівним.

Ленін прийшов на конференцію раніше від інших і запросто розмовляв з делегатами (Біогр. Леніна, 1955, 85).

Значення в інших словниках

1. запросто — див. легко  Словник синонімів Вусика
2. запросто — присл. Без підготовки, без церемоній. || Без певної мети. || Просто, як рівний з рівним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запросто — за́просто прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
4. запросто — ПРО́СТО (про поведінку, взаємини тощо — незважаючи на умовності, етикет, без церемоній), ПО-ПРО́СТОМУ, ЗА́ПРОСТО розм., ПО́ПРОСТУ розм.; ПО-ПРОСТА́ЦЬКОМУ (ПО-ПРОСТА́ЦЬКИ) розм.; ПО-ДОМА́ШНЬОМУ (як заведено вдома, між своїми); ЗАПАНІБРА́ТА розм.  Словник синонімів української мови