Словник української мови в 11 томах

запроситися

ЗАПРОСИ́ТИСЯ, прошу́ся, про́сишся, док., розм. Почати проситися.

Змінив Колиберда Бриля тільки раз — після двадцять п’ятої [різки]. Тут Наркис не витримав і запросився (Смолич, Мир.., 1958, 15);

Марко схопився руками за сосну, злякано запросився: —Не губи мене, не карай. Тимку… (Тют., Вир, 1964, 345).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запроситися — -прошуся, -просишся, док., розм. Почати проситися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запроситися — запроси́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови