Словник української мови в 11 томах

запрудити

ЗАПРУДИ́ТИ див. запру́джувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запрудити — див. запруджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запрудити — запруди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. запрудити — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови