Словник української мови в 11 томах

запруджуватися

ЗАПРУ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАПРУДИ́ТИСЯ, у́диться, док., рідко. Заповнюватися ким-, чим-небудь.

Рано-вранці до станції шлях — Зашумів, запрудився народом (С. Ол., Вибр., 1959, 109).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запруджуватися — -ується, недок., запрудитися, -удиться, док., рідко. Заповнюватися ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запруджуватися — запру́джуватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. запруджуватися — НАПО́ВНЮВАТИСЯ (НАПОВНЯ́ТИСЯ) перев. ким, чим (про простір, приміщення і т. ін. — ставати цілком зайнятим), ЗАПО́ВНЮВАТИСЯ (ЗАПОВНЯ́ТИСЯ), СПО́ВНЮВАТИСЯ (СПОВНЯ́ТИСЯ), ВИПО́ВНЮВАТИСЯ (ВИПОВНЯ́ТИСЯ), ПО́ВНИТИСЯ, ПЕРЕПО́ВНЮВАТИСЯ (ПЕРЕПОВНЯ́ТИСЯ) підсил.  Словник синонімів української мови