Словник української мови в 11 томах

запручатися

ЗАПРУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати пручатися.

Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив (Сл. Гр.);

Коли стара почала роздягати її по-справжньому, вона раптом запручалася і затріпотіла в її руках впійманою ластівкою (Тулуб, Людолови, II, 1957, 454).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запручатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Почати пручатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запручатися — запруча́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  3. запручатися — Запруча́тися, -ча́юся, -єшся гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.  Словник української мови Грінченка