запінений
ЗАПІ́НЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до запі́нити.
В темряві показалися високі береги, запінені білими бурунами (Кучер, Чорноморці, 1956, 408).
2. у знач. прикм. Який запінився.
Сімон, запінений зо злості, зірвався з місця (Фр., І, 1955, 326);
Дзвінко прискає і дзюрчить запашне запінене молоко у дерев’яні та алюмінієві цеберка… (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 371).
Словник української мови (СУМ-11)