зараз
ЗА́РАЗ, присл.
1. також з част. же, таки. В той самий момент; негайно.
— Пійдіть [підіть] гінця мені кликніте. До мене зараз щоб прийшов (Котл., І, 1952, 79);
— Марто! Марто! — покликав старий. —Зараз! — одкликнулась Гапка (Вовчок, VI, 1956, 238);
Нащо вичікувати тії.. «три дні», а не вийти зараз таки в перший день, ледве сторожа хоч трошки одхилить двері?.. (Л. Укр., V, 1956, 435);
— Кіт на полицю зараз же стрибнув, Бо там давненько був (Гл., Вибр., 1951, 107);
— Гайда до управителя зараз, нехай телеграму в Петербург б’є (Головко, II, 1957, 220);
// Найближчим часом, дуже скоро.
— Я на хвилиночку, мамо… Я зараз і вернуся (Мирний, IV, 1955, 288);
З дому чути тихий стук посуди, Клаптик пісні з поля прилетів… І здається: зараз гість прибуде Із далеких та ясних країв (Рильський, І, 1960, 139).
2. У даний час, тепер.
Запізнився з одповіддю через те, що живу зараз закордоном, а не в Чернігові, куди адресовані були запросини (Коцюб., III, 1956, 363);
Ми в човні з тобою знову на Дніпрі. І тече ласкава мрійна хвиль габа, ой, колись кривава, зараз — голуба (Сос., II, 1958, 318);
// Тільки що (про подію, що відбулась недавно).
— Вже давно пора кінчати ваших турків. — Та я оце.. зараз віддав картину. Цілий день з нею морився (Ю. Янов., II, 1958, 120).
3. розм. З першого погляду, моментально, відразу.
А се ж хатина знайомої дівчини Мар’яни, — Павлусь зараз пізнав (Л. Укр., III, 1952, 492);
// Не гаючи часу, зразу ж.
Куди оце летять з оселі Горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. На Вишеньці їх геть-то насідало, І бенкет зараз підняли (Греб., І, 1957, 51);
Як вернулась Маруся разом з Василем, то зараз заходилась платки подавати (Григ., Вибр., 1959, 38).
4. розм. Зразу після чого-небудь.
Зараз по новому році приїздить до мене в гостину Боровик з жінкою (Коцюб., III, 1956, 127);
В газеті був видрукуваний його перший допис, що вкинув на пошті ще зараз по приїзді (Головко, II, 1957, 125).
5. також з част. же, таки, розм. Близько біля чого-небудь, поряд з чимось.
Зараз за током, коло самого панського садка, молодиці на сонці били на бительнях і тіпали коноплі (Н.-Лев., II, 1956, 184);
Тимко.. дивиться замріяно на вогонь. Зараз же за вогнем у степу зяє чорне провалля ночі, яке гасить літаючі іскри (Тют., Вир, 1964, 15).
ЗА́РАЗ, присл., розм. За один раз, зразу, одночасно.
— Хіба не чули? Видудлив [Роман] учора зараз вісімсот грамів коньяку..! (Коз., Сальвія, 1959, 96).
Словник української мови (СУМ-11)