зараненько

ЗАРАНЕ́НЬКО, присл., розм. Дуже рано.

«Якби схотів зо мною знаться, То б ти собак не боявся; Та прийшов би зараненько, Та лежав би до пізненька» (Павло Чубинський, V, 1874, 190);

Зараненько витопила піч та й пішла в поле (Словник Грінченка).

Значення в інших словниках

1. зараненько — див. рано  Словник синонімів Вусика
2. зараненько — присл., розм. Дуже рано.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зараненько — заране́нько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
4. зараненько — Заране́нько, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)