зарахований

ЗАРАХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зарахува́ти.

Незабаром Каро одержав повістку і, пройшовши комісію, був зарахований до Діючої армії (Рибак, Опов., 1949, 87);

// зарахо́вано, безос. присудк. сл.

Кілька годин тому я взяв до рук у приймальній комісії університету довідку про те, що мене зараховано студентом на філософський факультет (Мушк., Серце… 1962, 264).

Значення в інших словниках

1. зарахований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зарахувати. || зараховано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарахований — зарахо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови