зарахований

зарахо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зарахувати.

|| зараховано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. зарахований — зарахо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зарахований — ЗАРАХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зарахува́ти. Незабаром Каро одержав повістку і, пройшовши комісію, був зарахований до Діючої армії (Рибак, Опов., 1949, 87); // зарахо́вано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах