Великий тлумачний словник сучасної мови

зарахувати

зарахува́ти

див. зараховувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зарахувати — [зарахуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
  2. зарахувати — зарахува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. зарахувати — ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИ рідше. — Док.: віднести́, зарахува́ти, пов'яза́ти, прирахува́ти.  Словник синонімів української мови
  4. зарахувати — Зарахува́ти, -ху́ю, -ху́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зарахувати — ЗАРАХУВА́ТИ див. зарахо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. зарахувати — Зарахува́ти, -ху́ю, -єш гл. 1) Просчитать. 2) Зачесть.  Словник української мови Грінченка