зарахування

зарахува́ння

-я, с.

Дія за знач. зарахувати.

Значення в інших словниках

1. зарахування — зарахува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зарахування — (англ. іn payment) один із засобів взаємних розрахунків за платіжними зобов’язаннями. Полягає у скороченні заборгованості однієї сторони з одночасним зменшенням належних їй сум з іншої.  Економічний словник
3. зарахування — Зарахува́ння, -ння (дія)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зарахування — ЗАРАХУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зарахува́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. зарахування — рос. зачет 1. Один із способів взаємних розрахунків за платіжними зобов'язаннями юридичних і фізичних осіб між собою. Полягає в скороченні заборгованості однієї сторони з одночасним зменшенням належних їй сум з іншої сторони.  Eкономічна енциклопедія