зареготати
ЗАРЕГОТАТИ, очу, очеш і ЗАРЕГОТІТИ, очу, отиш, док. Почати реготати, реготіти.
— Якби таку жінку та мені — я б її у комашню втручив, — нехай би пихкала! Та й зарегоче на всю хату (Марко Вовчок, I, 1955, 127);
Лукаш щось жартівливо відповів, і на поромі всі зареготали (Олесь Донченко, V, 1957, 11);
А сусід як зареготить та й каже: «Дурний ти, Терешку. Хіба ж то губернатор? То паровоз кричить» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50);
*Образно. Буря не втихає.. Аж ось страшно зареготав над хатою грім (Степан Васильченко, II, 1959, 330).
Словник української мови (СУМ-11)