1. Словник української мови в 11 томах

зареготати

ЗАРЕГОТАТИ, очу, очеш і ЗАРЕГОТІТИ, очу, отиш, док. Почати реготати, реготіти.

— Якби таку жінку та мені — я б її у комашню втручив, — нехай би пихкала! Та й зарегоче на всю хату (Марко Вовчок, I, 1955, 127);

Лукаш щось жартівливо відповів, і на поромі всі зареготали (Олесь Донченко, V, 1957, 11);

А сусід як зареготить та й каже: «Дурний ти, Терешку. Хіба ж то губернатор? То паровоз кричить» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50);

*Образно. Буря не втихає.. Аж ось страшно зареготав над хатою грім (Степан Васильченко, II, 1959, 330).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зареготати — -очу, -очеш і зареготіти, -очу, -отиш, док. Почати реготати, реготіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зареготати — зарегота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зареготати — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови