зарожевіти
ЗАРОЖЕВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати рожевим.
Широка річка понялась на захід вогняною барвою, далі зарожевіла, засяла блакиттю (Коцюб., І, 1955, 142);
Зарожевіли тумани і піднялись завісою вгору (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 58);
Улька остаточно видужала. Її щоки зарожевіли, зеленкуваті очі знову заясніли (Добр., Ол. солдатики, 1961, 202);
// безос.
На сході вже зарожевіло (Сос., II, 1958, 265).
Словник української мови (СУМ-11)