зарозумний

ЗАРОЗУ́МНИЙ, а, е, діал. Надто розумний.

Він був зарозумний, занадто врівноважений ціле життя, щоб під поривом хвилі діяти (Круш., Буденний хліб.., 1960, 252).

Значення в інших словниках

1. зарозумний — -а, -е, діал. Надто розумний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарозумний — зарозу́мний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови