зарозумілець

ЗАРОЗУМІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто поводиться зарозуміло.

— Треба навчити малого зарозумільця, щоби мав пам’ятку (Ков., Тв., 1958, 433).

Значення в інших словниках

1. зарозумілець — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
2. зарозумілець — -льця, ч. Той, хто поводиться зарозуміло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зарозумілець — зарозумі́лець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови