зарошувати
ЗАРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРОСИ́ТИ, рошу́, ро́сиш, док., перех. Змочувати росою.
Довго бродив ланом [Грицько], не зважав на те, що по коліна зарошував себе (Ірчан, II, 1958, 79);
Коваль втомлений, наче збитий, занудивши своє серце, заросивши сині шаровари, повернувсь додому та й ліг на лавці (Вовчок, Вибр., 1937, 220);
На гору Олімпіада піднімалася напрямки й заросила халяви чобіт (Чорн., Визвол. земля, 1959, 194);
// Покривати краплями чого-небудь.
Раптом сльози спливають йому з очей і зарошують обличчя (Смолич, Мир.., 1958, 165);
Ось уже чоло і піт заросив, до очей підкочується, сліпить… (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 16).
Словник української мови (СУМ-11)