зарюмсати

ЗАРЮ́МСАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що запла́кати 1.

Здається — уткнувся б лицем у подушку та так і зарюмсав (Вас., І, 1959, 85);

Ясько зарюмсав, витираючи брудним кулаком сльози (Чаб., Катюша, 1960, 20).

Значення в інших словниках

1. зарюмсати — -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що заплакати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарюмсати — зарю́мсати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. зарюмсати — Зарюмсати, -саю, -єш гл. = зарюмати.  Словник української мови Грінченка