Словник української мови в 11 томах

зарідко

ЗАРІ́ДКО, присл., розм. Надто рідко.

— їх [коней] треба сильно держати, — додав батько. — Ти зарідко правиш тепер ними (Коб., III, 1956, 52).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зарідко — присл., розм. Надто рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарідко — зарі́дко прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови