засвататися

ЗАСВА́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., без додатка і рідко на кому. Одержати згоду на одруження (про хлопця, чоловіка) звичайно через старостів.

[Микола:] Тут живе одна бідна вдова з дочкою, то, мабуть, на Наталці возний засватався (Котл., II, 1953, 29);

Я вже великий виріс, уже засватався (Мирний, І, 1954, 191);

Тієї ж осені Остап і собі засватався (Головко, II, 1957, 400);

// з ким. Дати згоду на одруження (про дівчину, жінку).

Діждавсь [Яків], що виявився багач з чужого села, і засваталася вона з тим багачем (Вовчок, І, 1955, 220);

— Якої ж ти напасті з Петром засваталась? (Л. Укр., III, 1952, 739).

Значення в інших словниках

1. засвататися — -аюся, -аєшся, док., без додатка і рідко на кому. Одержати згоду на одруження (про хлопця, чоловіка), звичайно через старостів. || з ким. Дати згоду на одруження (про дівчину, жінку).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. засвататися — засва́татися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. засвататися — Засвататися, -таюся, -єшся гл. Посвататься. Поздоровляю тебе засватавшись. Кв. Драм. 188.  Словник української мови Грінченка