засиджувати
ЗАСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСИ́ДІТИ, джу, диш, док., перех., розм.
1. Забруднювати калом (про комах, птахів).
2. Довго або незручно сидячи в тому самому положенні, викликати затерплість якої-небудь частини тіла.
3. Довго або часто сидячи, псувати що-небудь.
Гість лави не засидить, ліжка не залежить (Номис, 1864, № 1191).
Заси́діти яйце́ — сидячи на яйці, довести до розвитку в ньому зародка або зіпсувати його (про птахів).
Словник української мови (СУМ-11)