засиджений
ЗАСИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до заси́діти.
Засиджена мухами лампочка під стелею, наче нічник у тюремній камері, додавала приміщенню занедбаного, непривабливого вигляду (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 168);
Швидкий осміхнувся, позіхнув і, щільніш закутуючись пледом, простяг засиджені ноги (Вас., І, 1959, 355);
Вікентій Петрович.. починав читати навстоячки: чогось не хочеться сідати на меблі, оббиті дорогою, але вже засидженою матерією (Стельмах, Хліб.., 1959, 424).
Словник української мови (СУМ-11)