Словник української мови в 11 томах

засклений

ЗА́СКЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до заскли́ти.

В кімнаті Антоніо було зовсім темно. Одне віконце, засклене тьмяною шибкою, ледве цідило жовте скупе світло (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 112);

// за́склено, безос. присудк. сл.

Він намагався, щоб йому пороблено нові парти, засклено вікна (Гр., І, 1963, 321).

2. у знач. прикм. Який має вставлене скло.

На курний стоголосий базар вони так і не зайшли, несподівано зупинившись перед заскленою вітриною, в якій висіла газета (Кучер, Голод, 1961, 354);

Метелики, жуки, скорпіони та павуки були теж перенумеровані, записані в каталог і добре запаковані в засклені коробочки (Тулуб, В степу.., 1964, 403).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. засклений — за́склений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. засклений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до засклити. || засклено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який має вставлене скло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засклений — За́скле́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)