заскніти

ЗАСКНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Втратити здатність до дальшого розвитку, удосконалення.

Клопочися коло його [господарства]… так і пройде вік, так і заскніє життя! (Мирний, IV, 1955, 69);

Невже заскніло в ньому все те, без чого не став би він чудовим лікарем, сміливим хірургом? (Шовк., Людина.., 1962, 296).

2. розм. Почати щеміти від туги, жалю.

— Не інакше, — подумали в гурті, — згадав [Мосашвілі] оце, що в нього сина нема, самі дочки, от і заскніло серце (Головко, І, 1957, 279).

Значення в інших словниках

1. заскніти — заскні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заскніти — -ію, -ієш, док. 1》 Втратити здатність до подальшого розвитку, вдосконалення. 2》 розм. Почати щеміти від туги, жалю.  Великий тлумачний словник сучасної мови