Словник української мови в 11 томах

засмага

ЗАСМА́ГА, и, ж. Смуглий, темний колір шкіри, що з’являється від тривалого перебування на сонці й вітрі.

Смертельна блідість пробивалася крізь рівну засмагу, але це не псувало її [Настю] (Тулуб, Людолови, І, 1957, 141);

Він приїхав до мене із гір. Повен сонця і радості зір. Пил вапна, ніби сніг, на брилі, І засмага крута на чолі (Воронько, Драгі.., 1959, 69).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. засмага — засма́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. засмага — -и, ж. Смаглявий, темний колір шкіри, що з'являється від тривалого перебування на сонці й вітрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засмага — ЗАСМА́ГА (золотисто-коричневий або темний колір шкіри від тривалого перебування на сонці й вітрі), ЗАГА́Р, СМА́ГА́, ПРИ́ГАР діал., ПРИГА́РА діал. — А ви хоч і схудли, але вигляд наче бадьоріший. Та й засмага у вас чудова. Справжній циган (З.  Словник синонімів української мови