засмага
ЗАСМА́ГА (золотисто-коричневий або темний колір шкіри від тривалого перебування на сонці й вітрі), ЗАГА́Р, СМА́ГА́, ПРИ́ГАР діал., ПРИГА́РА діал. — А ви хоч і схудли, але вигляд наче бадьоріший. Та й засмага у вас чудова. Справжній циган (З. Тулуб); Загорілий (Саїд) у степових мандрах, і розкішна сніжно-біла чалма на голові ще більше відтіняла той загар дужості на свіжовиголенім моложавім обличчі (І. Ле); Тепле проміння пестило їхні тіла, і золотавий, неповторний відтінок смаги лягав на шкіру, ніби відсвіт сонця (В. Собко); Сонячна пригара зійшла з її повного обличчя — біле воно в неї та рум'яне (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови