засмердіти

ЗАСМЕРДІ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм.

1. неперех. Почати смердіти.

— Куди вас сьогодні? — запитав він і засмердів люлькою.. — Ідемо орати до Вишневого хутора (Тют., Вир, 1964, 8).

2. перех. Наповнити (приміщення і т. ін.) неприємним запахом.

[Єфросина:] Прийшла [тітка], накричала повну хату, засмерділа гнилими яблуками світлицю (Н.-Лев., II, 1956, 481).

Значення в інших словниках

1. засмердіти — засмерді́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. засмердіти — -джу, -диш, док., розм. 1》 неперех. Почати смердіти. 2》 перех. Наповнити (приміщення і т. ін.) неприємним запахом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. засмердіти — Засмердіти, -джу, -ди́ш гл. Завонять. В повітрі засмердім смалятиною. Левиц. Пов. 188.  Словник української мови Грінченка