засніжений

ЗАСНІ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до засні́жити.

Геннадій відчинив двері й допоміг якійсь засніженій і змореній бураном людині ввійти до хати (Ле, Опов. та нариси, 1950, 154);

Праворуч дороги простяглися ледь-ледь засніжені поля, на нивах, мов гори, стояли, хмуро і вперто стоги соломи (Чендей, Поєдинок, 1962, 18).

2. у знач. прикм. Який має на собі сніг.

До контори увійшла засніжена, у валянках, в теплій хустці Килина Іванівна (Головко, І, 1957, 397);

У засніженому парку обважнілі від морозного інею клени хилять долу свої пружні віти (Собко, Матв. затока, 1962, 296).

Значення в інших словниках

1. засніжений — засні́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. засніжений — [зас(')н’іжеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. засніжений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до засніжити. 2》 у знач. прикм. Який має на собі сніг.  Великий тлумачний словник сучасної мови