засотувати
ЗАСО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., перен., розм. Те саме, що засно́вувати². 2.
Білу хату засотує мла (Мас., Сорок.., 1957, 337);
Хмари знову засотали небо, але вітру нема (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 205).
Словник української мови (СУМ-11)