заставити

ЗАСТА́ВИТИ¹ див. заставля́ти¹.

ЗАСТА́ВИТИ² див. заставля́ти².

ЗАСТА́ВИТИ³ див. заставля́ти³.

Значення в інших словниках

1. заставити — заста́вити 1 дієслово доконаного виду заповнити; загородити; поставити заста́вити 2 дієслово доконаного виду віддати в заставу заста́вити 3 дієслово доконаного виду примушувати розм.  Орфографічний словник української мови
2. заставити — [заставиетие] -аўл'у, -виеш, -аyл'а'т; нак. -аў, -аўтеи  Орфоепічний словник української мови
3. заставити — I див. заставляти I. II див. заставляти II. III див. заставляти III.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заставити — Застався, але постався. Застав щонсбудь, але покажися гойно перед людьми. Застав його до роботи, як у нього нема охоти. Хто не має охоти до роботи, того й не присилуєш.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. заставити — I. ЗАСТАВЛЯ́ТИ (віддавати у заставу кредиторові), ЗАКЛАДА́ТИ, ЗАСТАНОВЛЯ́ТИ розм., ОБТЯ́ЖУВАТИ діал. — Док.: заста́вити, закла́сти, застанови́ти. Змотався (Брагов), доти заставляв та перезаставляв свій маєток; поки довгу стало чи не більше, ніж маєтку!...  Словник синонімів української мови
6. заставити — Заставити, -ся см. заставляти, -ся.  Словник української мови Грінченка