Значення в інших словниках
-
заставити —
заста́вити 1 дієслово доконаного виду заповнити; загородити; поставити заста́вити 2 дієслово доконаного виду віддати в заставу заста́вити 3 дієслово доконаного виду примушувати розм.
Орфографічний словник української мови
-
заставити —
[заставиетие] -аўл'у, -виеш, -аyл'а'т; нак. -аў, -аўтеи
Орфоепічний словник української мови
-
заставити —
Застався, але постався. Застав щонсбудь, але покажися гойно перед людьми. Застав його до роботи, як у нього нема охоти. Хто не має охоти до роботи, того й не присилуєш.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
заставити —
I. ЗАСТАВЛЯ́ТИ (віддавати у заставу кредиторові), ЗАКЛАДА́ТИ, ЗАСТАНОВЛЯ́ТИ розм., ОБТЯ́ЖУВАТИ діал. — Док.: заста́вити, закла́сти, застанови́ти. Змотався (Брагов), доти заставляв та перезаставляв свій маєток; поки довгу стало чи не більше, ніж маєтку!...
Словник синонімів української мови
-
заставити —
ЗАСТА́ВИТИ¹ див. заставля́ти¹. ЗАСТА́ВИТИ² див. заставля́ти². ЗАСТА́ВИТИ³ див. заставля́ти³.
Словник української мови в 11 томах
-
заставити —
Заставити, -ся см. заставляти, -ся.
Словник української мови Грінченка