застидати

ЗАСТИДА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗАСТИДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех., діал. Засоромити.

Пан учитель сказав, що догадується й знає, хто взяв клунок, він прирік застидати лиходія в присутності, всіх дітей (Ков., Світ.., 1960, 110);

Застидив [пан] увесь мир (Барв., Опов.., 1902, 448).

Значення в інших словниках

1. застидати — застида́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. застидати — -аю, -аєш і застидити, -джу, -диш, док., перех., діал. Засоромити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. застидати — Застида́ти, -да́ю, -да́єш кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)