застигти

ЗАСТИ́ГТИ¹ див. застига́ти¹.

ЗАСТИ́ГТИ² див. застига́ти².

Значення в інших словниках

1. застигти — засти́гти 1 дієслово доконаного виду затвердіти; захолонути; зупинитися засти́гти 2 дієслово доконаного виду застати  Орфографічний словник української мови
2. застигти — I див. застигати I. II див. застигати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. застигти — (і) мі́сце засти́гло за ким—чим, по кому—чому. Хтось безслідно зник, щось зникло. — Кумо, чогось ваш півень сьогодні не піяв (не співав), чи не захворів? — Не піяв і вже не запіє, голубонько. Встаю рано, а за ним і за курми місце застигло (Ю.  Фразеологічний словник української мови
4. застигти — ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)...  Словник синонімів української мови
5. застигти — Застигти см. застигати.  Словник української мови Грінченка