Значення в інших словниках
-
застигти —
засти́гти 1 дієслово доконаного виду затвердіти; захолонути; зупинитися засти́гти 2 дієслово доконаного виду застати
Орфографічний словник української мови
-
застигти —
(і) мі́сце засти́гло за ким—чим, по кому—чому. Хтось безслідно зник, щось зникло. — Кумо, чогось ваш півень сьогодні не піяв (не співав), чи не захворів? — Не піяв і вже не запіє, голубонько. Встаю рано, а за ним і за курми місце застигло (Ю.
Фразеологічний словник української мови
-
застигти —
ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)...
Словник синонімів української мови
-
застигти —
ЗАСТИ́ГТИ¹ див. застига́ти¹. ЗАСТИ́ГТИ² див. застига́ти².
Словник української мови в 11 томах
-
застигти —
Застигти см. застигати.
Словник української мови Грінченка