застигти — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

застигти — I див. застигати I. II див. застигати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
застигти — (і) мі́сце засти́гло за ким—чим, по кому—чому. Хтось безслідно зник, щось зникло. — Кумо, чогось ваш півень сьогодні не піяв (не співав), чи не захворів? — Не піяв і вже не запіє, голубонько. Встаю рано, а за ним і за курми місце застигло (Ю. Фразеологічний словник української мови
застигти — ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)... Словник синонімів української мови
застигти — ЗАСТИ́ГТИ¹ див. застига́ти¹. ЗАСТИ́ГТИ² див. застига́ти². Словник української мови в 11 томах
застигти — Застигти см. застигати. Словник української мови Грінченка